Б. Пастернак

Февраль. Достать чернил и плакать! 
Писать о феврале навзрыд, 
Пока грохочащая слякоть 
Весною черною горит. 

Достать пролетку. За шесть гривен 
Чрез благовест, чрез клик колес 
Перенестись туда, где ливень 
Еще шумней чернил и слез. 

Где, как обугленные груши, 
С деревьев тысячи грачей 
Сорвутся в лужи и обрушат 
Сухую грусть на дно очей. 

Под ней проталины чернеют, 
И ветер криками изрыт, 
И чем случайней, тем вернее 
Слагаются стихи навзрыд.

Т. Шевченко. Псалом Давидов 136

На ріках круг Вавілона, 
Під вербами, в полі, 
Сиділи ми'і плакали 
В далекій неволі; 
І на вербах повішали 
Органи6 глухії, 
І нам стали сміятися 
Едомляне злії: 
"Розкажіть нам пісню вашу, 
Може, й ми заплачем. 
Або нашу заспівайте, 
Невольники наші". 
Якої ж ми заспіваєм? 
На чужому полі 
Не співають веселої 
В далекій неволі. 
І коли тебе забуду, 
Ієрусалиме, 
Забвен буду, покинутий, 
Рабом на чужині. 
І язик мій оніміє, 
Висохне лукавий, 
Як забуде пом'янути 
Тебе, наша славо! 
І Господь наш вас пом'яне, 
Едомськії діти, 
Як кричали ви: "Руйнуйте, 
Руйнуйте, паліте 
Єрусалим!.." Вавілоня 
Дщере окаянна! 
Блаженний той, хто заплатить 
За твої кайдани! 
Блажен, блажен! Тебе, злая, 
В радості застане 
І розіб'є дітей твоїх 
О холодний камінь!